Антанас Панавас: Пом’якшення режиму.

«Це було напередодні березня 1953 року, до смерті Сталіна. Ми змогли побачити там вплив смерті однієї людини на всю систему. Сталін помер, і все. Але згодом ми раптом відчули, що нагорі відбулися зміни, ми могли читати газети і у нас було радіо. З комендатурою раптом стало легше. До того часу нам доводилося з’являтися туди на облік кожні два тижні, щоб зробити запис у книзі й засвідчити, що ми не втекли.
Ми, старі депортовані литовці, жартували, що вже написали кілька книжок. Нам доводилося йти і записуватися кожні два тижні, і так робив кожен член родини».