Теми

Після багатьох днів, а нерідко тижнів, проведених у поїзді, не всі потрапляли до виправно-трудових таборів. Це була доля засуджених на підставі кримінальних статей, навіть за необґрунтованими вироками. Більшість осіб, депортованих з Європи, стали жертвами наказів про колективне виселення, ухвалених згідно із рішеннями радянських адміністративних та репресивних органів. Вони були спрямовані проти різних категорій населення: родини «націоналістів» із західних областей, анексованих під час війни; цілі етнічні групи, підозрювані у співпраці з нацистами; «соціально чужі елементи». Місцева влада на Далекому сході, куди відправляли депортованих на поселення, використовувала їх на роботах у колгоспах, на лісоповалі, у шахтах. Фактично це була форма насильницької колонізації важкодоступних та малопридатних для життя територій. Втім, варто відзначити, що всередині цієї спільноти депортованих існували різні статуси, які передбачали більше або менше обмеження у правах, наприклад, право на освіту. Більшості засланців довелося чекати 1950-60-х років, щоб отримати дозвіл полишити ці місця.

Текст: Catherine Gousseff и Marc Elie