Solidarité Ukraine
INED Éditions. Sound Archives, European Memories of the Gulag

Біографії

30
×

Домас Лаурінскас


Домас Лаурінскас народився у 1935 р. у селі Манкіске у Литві в родині бідних селян. Власники землі, на яких працював батько Домаса, втекли з Литви під час відступу німецької армії, оскільки боялися, що їх можуть депортувати. Натомість батьків Домаса ці події застали зненацька. Вони навіть не очікували, що репресії можуть стосуватися найбідніших верств населення. Їх депортували 22 травня 1948 р. через те, що вони відмовились вступати до колгоспу. Їх відправили до селища Хазан, де спочатку жили японські військовополонені, але до 1948 р. там залишилися лише українці, яких було депортовано ще у 1941 р. Крім того, у 1951 р. туди також депортували українців-баптистів. Там також жили вільнонаймані робітники, але їх було небагато.
Домас почав працювати на лісоповалі, потім став найманим робітником на будівництві. Велика спільнота депортованих литовців підпільно збиралась на молитви. Непохитна віра Домаса поєднувалась із недовірою до будь-якої політичної чи громадянської діяльності. До 1951 р. він залишався некваліфікованим робітником, потім отримав кваліфікацію машиніста підйомного крану. Це просування службовими сходинками дозволило йому уникнути спецпоселення, але він опинився під подвійним наглядом. Його роботодавець, за домовленістю із комендатурою, взяв на себе відповідальність за найманих депортованих, зокрема – їх пересування.
Домас Лаурінскас залишився в Сибіру, хоча й багато разів приїздив до Литви. Після смерті батька, його мати повернулась до Литви, де жив її старший син, який вже відбув покарання в таборі. Як і багато інших литовців та українців, яких депортували до Хазану, він одружився. У 2014 р. Домас Лаурінскас, попри наявність литовського громадянства та квартири у Литві, не планував полишити свою велику родину і надалі проживав у місті Зима поблизу Хазана.
Alain Blum et Irina Tcherneva 

L'entretien avec Domas Laurinskas a été conduit en 2014 par Emilia Koustova et Alain Blum.

PDF (75.39 КБ) See MEDIA
Fermer

Підвищення на роботі

Через те, що матір Домаса не могла працювати, він одразу, майже хлопчиком, почав працювати на лісоповалі, потім на будівництві. Починаючи некваліфікованим робітником у 1951 р., він незабаром став машиністом підйомного крану. Це дозволило йому залишити спецпоселення із негласного дозволу коменданта, відтоді за ним спостерігав його роботодавець. Згодом він зробив кар’єру машиніста.