Solidarité Ukraine
INED Éditions. Sound Archives, European Memories of the Gulag

Sound Archives European Memories of the Gulag

КартоГрафія

ШЛЯХИ  ВИГНАНИЯ

По всьому світу

Крім того, що депортація – це передусім вигнання із рідних країв, окупованих радянськими військами, вона також поклала початок багаторічним переміщенням вигнанців неосяжною територією СРСР. З цього насильницького викорінення з територій, анексованих після підписання німецько-радянського пакту, починаються маршрути, що перетинали одну шосту частину світу. Деякі маршрути роблять коло і завершуються там, де і розпочиналися. Інші – ніколи не повертаються до місця народження. Ці траєкторії представлені на двох картах у різних масштабах та проєкціях.
See MEDIA

«Діти льоду»

Маршрути «Дітей льоду» перетинають радянській простір у всіх напрямках – з заходу на схід та з півдня на північ. Ці подорожі складалися із двох етапів: спочатку дітей відправляли до Алтаю, а згодом – на північ, за Полярне коло. Дітей безперестанно перевозили із одного пункту призначення до іншого – спочатку везли поїздами, потім на вантажівках або баржах, врешті-решт вони опинялися у найекстремальніших районах Радянського Союзу.
See MEDIA

Депортація без повернення

Деякі із депортованих ані повернулися на батьківщині, ані подалися до далеких країв. Вони із власної волі або під тиском вирішили залишитися із різних причин: облаштувалися на місці переселення, одружилися або отримали посаду і просування кар’єрними сходинками, не змогли реінтегруватися на батьківщині, мали фінансові труднощі, що не дозволяли виїзд, тощо. Такі депортовані становили меншість, але їх можна зустріти у Сибіру та Центральній Азії.  
See MEDIA

Тюрми, табори та депортації

Багато хто з депортованих пройшли через табори ГУЛАГу. Їх шлях складався з низки тюремних ув’язнень, довгих дистанцій, які долалися потягами або пішки, перебування у таборах чи на спецпоселеннях в екстремальних природних умовах. Декого з депортованих могли перевести із лютих морозів Крайньої Півночі до пекучої спеки центральноазійських степів.  
See MEDIA

Депортаційний конвой

Перший етап депортації був позначений прибуттям солдатів внутрішніх військ НКВД у супроводі місцевих допоміжних підрозділів. Вони забирали людей, яких мали депортувати, безпосередньо із домівок, везли вантажівками або підводами до залізничної станції, де вантажили до товарних вагонів. В одній колоні їхали люди, які мешкали в одному районі і які знали один одного. Після тривалої подорожі родини розселяли суходолом чи річкою по різних місцевостях, далеких чи близьких.
See MEDIA

Операція «Прибій» – депортаційний конвой № 97353.

Конвой № 97353 був одним із численних конвоїв, сформованих у Литві під час операції «Прибій», яка проводилася у 1949 р. і під час якої було депортовано майже 95 тис. осіб. Такий конвой складався із 55 вагонів, де перебувало 1180 осіб з понад 150 населених пунктів трьох районів Литви. Після прибуття депортовані були розселені поміж 30 населених пунктів.
Пересування конвою у географічному просторі представлено на трьох мапах. На оглядовій карті зображено тривалий шлях конвою із Литви до Іркутської області в Сибіру. На другій карті відображені території трьох литовських районів, звідки були депортовані люди цього конвою, радіусом біля тридцяти кілометрів. На третій карті можна побачити територію, де були розселені депортовані, – це були віддалені місця, загублені у тайзі, і куди можна було дістатися переважно ріками.
Йозас Міляускас був у складі цього конвою. Нижче представлено список пасажирів конвою (Поешелонний список), складений Міністерством внутрішньої безпеки Литовської РСР.  У цьому списку прізвище Й. Міляускаса зазначено під № 4. Він був пасажиром вагону № 386894.