Листи з далечини

У засланні, Богом забутих куточках російської Півночі чи Казахстану, батьки Мішлін Херц отримували листи від рідних: з Парижу та Шатоньоф-ля-Форе у Франції та з Москви. Вони свідчать про те, що між цими світами, які так далеко знаходились один від одного, існував, хоча і зрідка, але цілком регулярний зв'язок. Найдивовижніше те, що листи з Шатоньоф-ля-Форе 18 березня 1941 р. врешті-решт дісталися до «лісопункту Ширбозеро Осиновської поштової станції Приозерного району Архангельської області» – малесенька крапка на просторах безмежної півночі Росії. На жаль, ми не знаємо, скільки часу знадобилося, щоб його туди доставити. Ймовірно, його відправили через канали Червоного Хреста.

Зберіглося також безліч листів, відправлених до Сайраму, де пройшло дитинство Мішлін. Йшли вони довго: один з листів, написаний у Парижі 14 червня 1945 р., дістався до Москви 12 січня 1946 р., до Алма-Ати – 12 березня, безпосередньо адресат отримав його 5 квітня після проходження воєнної цензури. Отже, доставка зайняла трохи менше року. Мішлін Херц ледве встигла його отримати, адже через місяць після отримання поїхала з Сайрама до Польщі… Листи з Франції були від Марі (або, як вона підписувала їх, Мері) Розенберг, сестрі матері Мішлін. Серед них є також лист від Іди Радиловські, ліричної співачки, дружини Давіда Радиловські, двоюрідного дідуся Мішлін по материнській лінії, який після революції був директором московського ГУМа. Лист був відправлений з Москви 10 вересня 1945 р. і доставлений до Казахстану 18 вересня.