Біографії

Liste des biographies

Юліана Заркі


Юліана Заркі народилась у 1938 р. в Каунасі, в родині литовського єврея та німкені. На момент окупації Литви німецькими військами батько Юліани вже втік на схід, але каральний загін (Einsatzgruppe) його все одно наздогнав та вбив. Юліана опинилась у гетто, але звідти дівчину потайки вивели, і таким чином вона була врятована.
У серпні 1945 р. під час проведення репресій в СРСР проти осіб, які мали німецьке походження, Юліана з матір’ю були депортовані до Таджикистану, де вони залишалися до 1962 р. Найбільшого болю її завдавали не так голод, спека та епідемії, як те, що інші діти називали її (батько якої був вбитий німцями!) «фашисткою». Після повернення до Каунаса, Юліана Заркі викладала німецьку мову в Університеті Вітовта Великого.
Її мати упродовж всього життя не полишала спроб повернутися на батьківщину до Дюссельдорфа. Вона відправила сотню листів до органів радянської влади, але так і не отримала дозволу залишити СРСР. Вона померла в 1991 р. в Каунасі. 
Від того моменту, яка Литва набула незалежності, Юліана Заркі регулярно відвідує Німеччину, де виступає на конференціях та в школах із розповідями про горе, заподіяне її родині двома диктатурами. 

L'entretien avec Juliana Zarchi a été conduit en 2009 par Marta Craveri et Jurgita Mačiulytė.

PDF (79.95 КБ) See MEDIA
  • © Juliana Zarchi Доля батька та його родичів

    Доля батька та його родичів

    Audio available /
    Fermer
  • Євреї, «врятовані» депортацією

    Євреї, «врятовані» депортацією

    Audio available /
    Fermer
  • Отчаяние матери 1/2

    Отчаяние матери 1/2

    Audio available /

     Матері Юліани Заркі вдалося втекти із нацистської Німеччини у 1937 р. і разом із чоловіком оселитися в Каунасі. Тоді вона не розмовляла ані литовською, ані російською. Лише в Таджикистані вона навчилась говорити російською, хоча дуже погано.
    Юліана згадує про те, як її мама усе життя почувалась чужою та плакала кожного разу, коли згадувала рідний Дюссельдорф. «Ми жили на валізах із постійною надією отримати нарешті дозвіл повернутися до Німеччини». Юліана вирішила не мати дітей через побоювання, що це може стати черговим приводом аби їх не випустити з СРСР.

    Fermer
  • Отчаяние матери (Повтор: 2/2)

    Отчаяние матери (Повтор: 2/2)

    Audio available /

    Матері Юліани Заркі вдалося втекти із нацистської Німеччини у 1937 р. і разом із чоловіком оселитися в Каунасі. Тоді вона не розмовляла ані литовською, ані російською. Лише в Таджикистані вона навчилась говорити російською, хоча дуже погано.
    Юліана згадує про те, як її мама усе життя почувалась чужою та плакала кожного разу, коли згадувала рідний Дюссельдорф. «Ми жили на валізах із постійною надією отримати нарешті дозвіл повернутися до Німеччини». Юліана вирішила не мати дітей через побоювання, що це може стати черговим приводом аби їх не випустити з СРСР.

    Fermer
  • © CERCEC & RFI Арешт та депортація

    Арешт та депортація

    Audio available /

    Юліана Заркі розповідає про те, як до їхнього будинку в Каунасі прийшли співробітники НКВС; про арешт та депортацію до Казахстану; про свої перші враження від цієї країни; про те, як інших спецпереселенців відправляли на збір бавовни у колгоспах.

     

     

    Fermer
  • © Juliana Zarchi Таджицькі діти 1/2

    Таджицькі діти 1/2

    Audio available /

    Юліана розповідає про те, як таджицькі діти цькували дітей депортованих, називаючи їх «фашистами» та жбурляли в них каміння. Вона згадує про почуття несправедливості та різницю у стосунках між депортованими та місцевим населенням. Стосунки з таджиками.

    Fermer
  • © Juliana Zarchi Таджицькі діти 2/2

    Таджицькі діти 2/2

    Audio available /

    Dans ces deux extraits, Juliana se souvient quand les enfants tadjiks appelaient «fascistes» les enfants déportés, leur lançaient des pierres. Elle évoque son sentiment d’injustice et également les rapports entre les déportés et les Tadjiks.

    Fermer
  • Ідентичність

    Ідентичність

    Audio available /

    Юліана Заркі розповідає про те, чому усе життя почувається інакшою за інших. Вона пояснює, що звикла говорити про литовців, росіян, євреїв у третій особі. Займенник «ми» вона використовує виключно згадуючи депортованих.
     

    Fermer
  • © CERCEC & RFI У день смерті Сталіна

    У день смерті Сталіна

    Audio available /
    Fermer