Біографії
Юліана Заркі
Юліана Заркі народилась у 1938 р. в Каунасі, в родині литовського єврея та німкені. На момент окупації Литви німецькими військами батько Юліани вже втік на схід, але каральний загін (Einsatzgruppe) його все одно наздогнав та вбив. Юліана опинилась у гетто, але звідти дівчину потайки вивели, і таким чином вона була врятована.
У серпні 1945 р. під час проведення репресій в СРСР проти осіб, які мали німецьке походження, Юліана з матір’ю були депортовані до Таджикистану, де вони залишалися до 1962 р. Найбільшого болю її завдавали не так голод, спека та епідемії, як те, що інші діти називали її (батько якої був вбитий німцями!) «фашисткою». Після повернення до Каунаса, Юліана Заркі викладала німецьку мову в Університеті Вітовта Великого.
Її мати упродовж всього життя не полишала спроб повернутися на батьківщину до Дюссельдорфа. Вона відправила сотню листів до органів радянської влади, але так і не отримала дозволу залишити СРСР. Вона померла в 1991 р. в Каунасі.
Від того моменту, яка Литва набула незалежності, Юліана Заркі регулярно відвідує Німеччину, де виступає на конференціях та в школах із розповідями про горе, заподіяне її родині двома диктатурами.
L'entretien avec Juliana Zarchi a été conduit en 2009 par Marta Craveri et Jurgita Mačiulytė.
-
Доля батька та його родичів
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиДоля батька та його родичів
Audio available / -
Євреї, «врятовані» депортацією
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиЄвреї, «врятовані» депортацією
Audio available / -
Отчаяние матери 1/2
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиОтчаяние матери 1/2
Audio available /Матері Юліани Заркі вдалося втекти із нацистської Німеччини у 1937 р. і разом із чоловіком оселитися в Каунасі. Тоді вона не розмовляла ані литовською, ані російською. Лише в Таджикистані вона навчилась говорити російською, хоча дуже погано.
Юліана згадує про те, як її мама усе життя почувалась чужою та плакала кожного разу, коли згадувала рідний Дюссельдорф. «Ми жили на валізах із постійною надією отримати нарешті дозвіл повернутися до Німеччини». Юліана вирішила не мати дітей через побоювання, що це може стати черговим приводом аби їх не випустити з СРСР. -
Отчаяние матери (Повтор: 2/2)
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиОтчаяние матери (Повтор: 2/2)
Audio available /Матері Юліани Заркі вдалося втекти із нацистської Німеччини у 1937 р. і разом із чоловіком оселитися в Каунасі. Тоді вона не розмовляла ані литовською, ані російською. Лише в Таджикистані вона навчилась говорити російською, хоча дуже погано.
Юліана згадує про те, як її мама усе життя почувалась чужою та плакала кожного разу, коли згадувала рідний Дюссельдорф. «Ми жили на валізах із постійною надією отримати нарешті дозвіл повернутися до Німеччини». Юліана вирішила не мати дітей через побоювання, що це може стати черговим приводом аби їх не випустити з СРСР. -
Арешт та депортація
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиАрешт та депортація
Audio available /Юліана Заркі розповідає про те, як до їхнього будинку в Каунасі прийшли співробітники НКВС; про арешт та депортацію до Казахстану; про свої перші враження від цієї країни; про те, як інших спецпереселенців відправляли на збір бавовни у колгоспах.
-
Таджицькі діти 1/2
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиТаджицькі діти 1/2
Audio available /Юліана розповідає про те, як таджицькі діти цькували дітей депортованих, називаючи їх «фашистами» та жбурляли в них каміння. Вона згадує про почуття несправедливості та різницю у стосунках між депортованими та місцевим населенням. Стосунки з таджиками.
-
Таджицькі діти 2/2
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиТаджицькі діти 2/2
Audio available /Dans ces deux extraits, Juliana se souvient quand les enfants tadjiks appelaient «fascistes» les enfants déportés, leur lançaient des pierres. Elle évoque son sentiment d’injustice et également les rapports entre les déportés et les Tadjiks.
-
Ідентичність
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиІдентичність
Audio available /Юліана Заркі розповідає про те, чому усе життя почувається інакшою за інших. Вона пояснює, що звикла говорити про литовців, росіян, євреїв у третій особі. Займенник «ми» вона використовує виключно згадуючи депортованих.
-
У день смерті Сталіна
Джерело: Інтерв'ю проведено у Литві, 25/06/2009, М. Кравері & Ю. Мачюліте.
Ліцензія CC BY-NC-ND.
ЗакритиУ день смерті Сталіна
Audio available /