Теми

10 Наступна біографія→
Повернутися до змісту

Праця депортованих


Праця перебуває у центрі всього життя депортованих. У таборах вона витісняє, замінює собою життя. Праця має велике значення не лише для виживання, але і для інтеграції в’язнів та спецпереселенців до навколишнього світу.
Праця на спецпоселенні відрізняється від праці у таборі. У першому випадку мова найчастіше йде про сільське господарство, у той час як в’язнів таборів зазвичай використовують на будівництві міст, залізниць, заводів, а також рудниках. Іноді ці відмінності є менш помітними, через, приміром, існування сільськогосподарських таборів.
Частина спецпереселенців виживає завдяки додатковій праці (підсобне господарство, промисли). У таборах примусова праця складає 100 % усієї діяльності в’язнів. В обох випадках мова йде про вкрай важку працю, але в таборах вона супроводжується особливим насиллям. Потрапивши на спецпоселення, депортовані опиняться під владою керівників ліспромгоспів та колгоспів, які часом обирають робочу силу, як на невільницькому ринку.
Відзначимо, проте, що у цьому світі, де примусова праця присутня всюди, межа між вільною робітничою силою та в’язнями / спецпоселенцями не завжди виражена. Після звільнення з табору, колишні в’язні часто залишаються жити та працювати поблизу; спецпоселенці працюють в одних бригадах та на однакових умовах із вільним населенням.
Примусова праця є одним із ключових факторів розвитку радянської промисловості. Незважаючи на низьку продуктивність та величезні людські втрати, вона широко використовувалася у багатьох районах СРСР.  

 

 

Alain Blum та Emilia Koustova

PDF (94.13 КБ) See MEDIA