Біографії
Ольга ВІДЛОВСЬКА
Ольга Відловська народилася 1920 року у Західній Україні, в Ігровиці (Тернопільська область). У 1944 році її заарештували, оскільки її чоловік, щоб уникнути призову до Червоної армії, пішов у ліс, де був вбитий радянськими солдатами. Тоді її разом із двома маленькими дітьми відправили до в'язниці. Мати і сестра чекали її на виході з ув'язнення, щоб, до того як їх посадять на потяг, забрати двох синів, але співробітники НКВС затримали їх і звинуватили її в тому, що вона погана мати. Після двох тижнів у вагоні, де доводилось стояти, а потім після шести тижнів у дорозі, вони прибули до Сибіру і були відправлені до села Зима, потім до Сараму, а потім до Нікілея.
Вона працювала на лісозаготівлях, у дуже важких умовах, а потім доглядала телят. Поступово умови її життя покращились. Коли після смерті Сталіна їй оголосили, що вона вільна, Ольга вирішила залишитися в Сибіру: «Якщо я не потрібна була в Україні навіть, коли була молода, то що я там робитиму в такому віці?». Лише один раз, у 1957 році, вона повернулася до рідного села, де її зустрів брат і всі сусіди.
Після цього вона назавжди оселилася в Нікілеї, останньому з сіл, де жила в депортації. Вона згадує та із задоволенням співає українські пісні.
Життя у неї було важке.
Ольга Відловська співає українську пісню на згадку про репресованих
Ольга Відловська співає українську пісню на згадку про репресованих українців – жертв репресій НКВД. Текст пісні, яку виконала Ольга Відловська:
Ніч була спокійна, в селі було тихо,
Тихим ходом в село под’їжджала машина
Розлетілись кати по-під наші хати
Арештують з друж’ю за підпільну працю
Так сиділи дружі [друзі] півтора року,
Випустили дружів [друзів] слухати вироку.
Вирок прочитали, на смерть засудили
Cлупотiв скорострiл, друзi похiлились.
Прощай Украïно, прощай рiдна мати,
За підпільну працю, я дiстав заплату...
Транскрипція була зроблена Анастасією Горелик.
Инший варіант цієї пісні можна знайти на сайті «Украïнськi пiснi»
Було всюди тихо
Ні чутки про лихо,
Тихим ходом в село
Заїзжало авто.
Розбіглися кати
По-під наші хати,
Забирають друзів
За підпільну працю.
Кують їх в кайдани,
Вяжуть назад руки
І виводять до тюрми
На вічнії муки.
Їм три рази денно
Води приносили,
А сім раз на день
Нагаями били.
Так сиділи друзі
Більше як півроку,
Випустили друзів
Слухати вироку.
На смерть засудили,
Вирок прочитали,
Злопотіли скоростріли
Друзі повмирали.
Прощай Україно
І ти батьку й мати,
За підпільну працю
Дістаєм ми плату
Не одна жертва
За Вкраїну впала,
Слава Україні!
І Героям слава!
(Nous remercions Roger Depledge de nous avoir signalé cette version)