Біографії

Антон Каунас народився 4 березня 1941 р. у литовському селищі Тарпучай. У 1949 р. його разом із батьками депортували як членів розкуркуленої родини. Їх відправили до невеличкого селища поблизу Іркутська. Антон та його брати і сестри страждали від голоду, і щоб його вгамувати, вони збирали навіть мерзлу картоплю. Діти мали лише одну пару взуття на двох, яке вдягали по черзі щоб піти до школи. Вони зазнали знущань від інших дітей: щойно вони десь з’являлися, в них жбурляли каміння та називали «фашистами». Батько працював теслею, і за цю роботу він отримував кілограм зерна на місяць. Він помер у 1951 р., а мати через хворобу не могла працювати, тому діти як могли допомагали їй та один одному. Троє братів стали трактористами, Антон – шофером. Він почав займатися полювання (хоча певний час це було заборонено), і це заняття також допомогло покращити життя. Він й досі пам’ятає першого вбитого вовка. Згодом Антон став одним з найкращих мисливців на вовків у районі. Він згадував, що любив цю роботу, можливо, через голод.
У 1961 р. Антон був мобілізований до лав радянської армії на три роки. Військову службу проходив у Казахстані, а потім працював тут на освоєнні цілинних земель до 1964 р.
Після звільнення він не захотів повертатися до Литви, хоча його старший брат, сестри та мати повернулися на батьківщину приблизно в 1983 р. Антон часто їздить до Литви у відпустки, але його життя тут, у Сибіру.
Інтерв'ю з Антоном Каунасом провели у 2010 році Емілія Кустова та Лариса Салахова