Біографії

Абрам Лєщ народився в 1932 р. в Расейней (Raseiniai) в Литві. Його батько торгував збіжжям та льоном, а мати була домогосподаркою. З батьками він спілкувався на ідиші, у школі вивчив російську, і кожної суботу вони з батьком ходили до синагоги. 14 червня 1941 р. їх насильницькі переселили до Республіки Комі – до села, яке знаходилось за 8 км від Сиктивкара. Абрам «не міг зрозуміти, чому їх депортують». Його батько працював на лісозаготівлі та транспортуванні деревини. Згодом з ним трапився нещасний випадок, у лікарні він помер. Його мати, яка мала працювати в полі, також опинилась в лікарні. Тому 12-річній Адам мусив взяти на себе роль голови родини. Щоб прогодувати двох сестер, він полишив навчання і почав працювати – косити сіно та виконувати інші сільськогосподарські роботи. У 1948 р. йому вдалось втекти та повернутися до Литви, де він дізнався, що більшість його родичів була вбита нацистами під час війни. Завдяки допомозі далекої рідні, йому вдалося приховати своє минуле та влаштуватися до майстерні з обробки шкіри. У травні 1951 р. він був мобілізований до флоту, де служив упродовж 5 років. Повернувшись до Литви, він продовжив працювати в майстерні, згодом став начальником цеху і одночасно вступив до Інституту легкої промисловості. З метою більших заробітків, Абрам відправився до Казахстану освоювати цілинні землі. За його словами, йому вдалося втриматися в Литві завдяки тому, що він приховав факт депортації у своїй біографії та взагалі вигадав своє минуле. 

L'entretien avec Abram Lešč a été conduit en 2009 par Marta Craveri et Jurgita Mačiulytė.